Стародавній рецепт народу Венда, Південна Африка: курка, запечена з медом та традиційними овочами
Mudzimu wa Venda: Zwimmbilu zwa vhuthu zwa tshimangwa na maḓi a tshisadzi

(Стародавній рецепт народу Венда: курка, запечена з медом та традиційними овочами)

Походження:
Цей рецепт походить від народу Венда, одного з етнічних груп Південної Африки, багатих духовними та кулінарними традиціями. Передається усно з покоління в покоління і часто готується під час ритуальних свят, народжень, жнив або для вшанування предків на священних церемоніях.

Традиційні інгредієнти
Всі інгредієнти походять з природного середовища, вирощені або зібрані місцево без використання хімічних речовин чи промислової обробки:

• Ціла домашня курка, вирощена вільно на подвір’ї (не відгоджена, годувалася природними зернами, комахами та травами).

• Сирий сіль: або товчена кам’яна сіль, або попіл із солоних місцевих рослин (наприклад, деякі трави або обпалена кора).

• Дикий кінза (або будь-яка доступна місцева ароматична трава).

• Листя морого (корінні листові овочі, такі як амарант, листя гарбуза або батату).

• Африканські бульби: ямс, маниока, мадумбе (африканський таро).

• Місцеві гарбузи: африканські ґрубі сорти з твердою м’якоттю.

• Дикий мед: збирається вручну з природних вуликів (порожнисті дерева, термітники) без промислової обробки.

• Натуральний тваринний жир: отриманий від курки, кози або великої рогатої худоби (залежно від наявності).

• Сухе дерево для вогню: жодного газу, лише вугілля або нагріті камені.

Традиційний спосіб приготування (давній метод Венда)

1. Підготовка священного вогню
   Починають із розпалювання деревного вогню під священним деревом або подалі від осель, як робили стародавні.
   Дають вогню затухнути, залишаючи лише яскраво-червоні вугілля.

2. Підготовка курки
   Курку забивають ритуально, дякуючи предкам і духу життя.
   Миють її джерельною або криничною водою.
   Натирають сирою сіллю або традиційним соленим попелом.
   Внутрішність наповнюють ароматичними листям (дикою кінзою, місцевими травами) для аромату.
   Натирають трохи розтопленим тваринним жиром, щоб запобігти висиханню під час готування.

3. Приготування курки
   Курку смажать на дерев’яному вертелі, повільно обертаючи над вугіллям.
   Іноді її закопують у яму з нагрітими каменями, вкривають листям, а потім землею для повільного тушкування.
   В останні хвилини курку змащують диким медом, утворюючи золотисту, злегка карамелізовану скоринку з деревними ароматами.

4. Приготування овочів
   Бульби (ямс, таро, маниока) готують у глиняному горщику, поставленому на вугілля або закопаному в гарячий попіл.
   Листя морого миють і легенько обсмажують у жирі з додаванням солі та диких спецій.
   Гарбуз або запікають прямо у вугіллі, загорнувши в листя, або готують на пару у закритому горщику.

Збірка та подача
Курку розрізають вручну на дерев’яному підносі.
Подають з:

• м’якими бульбами,

• ароматним зеленим листям морого,

• трохи солодкуватими шматочками гарбуза.
  На овочі можна додати останню краплю меду, що символізує благословення та достаток.

Культурне та символічне значення
Цей рецепт — не просто страва. Він уособлює гармонію між природою, предками та спільнотою.
Мед символізує доброту предків і зв’язок із світом духів.
Священний вогонь символізує трансформацію та міжпоколінний зв’язок.
Спільне споживання курки — акт єдності: ніхто не їсть наодинці.