Традиційний рецепт чевaпі з яловичини та баранини
Чевапі — популярна страва у багатьох регіонах Балкан, особливо у Боснії і Герцеговині, Сербії та Косові. Нижче описано, як приготувати цю національну страву, дотримуючись традиційних технік та унікальних смаків, характерних для цього рецепту.

Чевапі (вимовляється «тче-ва-пі»)
Це найпоширеніша назва, особливо у Боснії і Герцеговині, Сербії, Чорногорії та Північній Македонії.

Чевапчичі (вимовляється «тче-ва-пі-чі» або «тче-вап-тчі-тчі»)
Зменшувальна форма від слова чевапі, що використовується переважно у Хорватії та Словенії. Означає «маленькі чевапі».

Кебапі
Назва, що застосовується переважно у Північній Македонії. Це варіант мови, де звук «ć», рідкісний у македонській абетці, замінено на «к».

Чебапі / Чевапі
Форми, які іноді з’являються у спрощених транскрипціях або неофіційних контекстах, наприклад у туристичних меню. Це в основному орфографічні варіанти, іноді без наголосів або з «č» замість «ć».

Месні валйці (буквально «м’ясні валики»)
Рідко вживана, більш описова назва, що застосовується особливо в ситуаціях, коли уникають локальних назв, наприклад, у перекладених меню або харчовій промисловості.

Кебапчічі / Кебапчічі
Іноді вживається в Болгарії або регіонах з турецьким впливом. Назва походить від «кебаб» з доданою зменшувальною закінченням -чићи, характерним для балканських мов.

Балканський кебаб / Боснійський кебаб
Популярні назви у західних країнах, особливо в ресторанах для туристів. Допомагають людям, які не говорять слов’янською, ідентифікувати страву.

Рецепт чевапі з яловичини та баранини
Інгредієнти:

Фарш:
500 г яловичого фаршу (краще з невеликою кількістю жиру для кращої текстури)
500 г баранячого фаршу (або суміш 70% яловичини та 30% баранини для кращого смаку і консистенції)

Приправи та додатки:
2 зубчики часнику (подрібнені або пропущені через прес)
1 середня цибулина (натерта або дрібно нарізана)
1 чайна ложка солі
½ чайної ложки чорного перцю
½ чайної ложки солодкої паприки (або більше для легкого гострого смаку)
1 чайна ложка розпушувача (для м’якості)
1 чайна ложка свіжої петрушки (дрібно нарізаної)
1 столова ложка оливкової олії або соняшникової (для зв’язування фаршу)
½ чайної ложки кмину (за бажанням для аромату)

Приготування:
Підготовка фаршу:
У великій мисці ретельно перемішати яловичину з бараниною до однорідності.

Додавання спецій:
Додати часник, цибулю, сіль, перець, паприку, петрушку та кмин, добре перемішати, щоб спеції рівномірно розподілилися.

Вимішування фаршу:
Додати розпушувач і олію, щоб фарш був вологим і мав кращу текстуру. Вимішувати руками кілька хвилин, доки маса не стане гладкою і однорідною.

Відпочинок:
Накрити миску харчовою плівкою і поставити в холодильник мінімум на 1 годину. Це дозволить спеціям краще розкритися і покращить консистенцію.

Формування чевапі:
З фаршу формувати невеликі циліндри вагою близько 30-40 г, товщиною як палець і довжиною приблизно 5-6 см. Можна також формувати кульки за бажанням.

Гриль:
Гриль: Розігріти гриль до середньої температури. Обсмажувати чевапі по 4-5 хвилин з кожного боку, часто перевертаючи, доки не підрум’яняться і не прожаряться. Якщо гриля немає — можна використовувати гриль-пательню або звичайну сковорідку.

Духовка: Розігріти духовку до 200 °С і випікати чевапі на деку 15-20 хвилин, перевертаючи на півдорозі.

Подача:
Подають з лавашем або м’яким хлібом типу піти
Сирою тонко нарізаною цибулею
Айваром (соусом із печеної червоної паприки, часнику та олії)
Натуральним йогуртом або соусом на його основі для освіжаючого смаку

Поради:
Зазвичай чевапі подають по 5-10 штук, загорнуті в хліб із сирою цибулею та айваром, що створює свіжий і пікантний смак.

Підсумок:
Чевапі з яловичини та баранини — ароматна страва, яка поєднує ніжність баранини з соковитістю яловичини, приправлена простою, але ефективною сумішшю спецій. Ці маленькі смажені ковбаски ідеально підходять для спільного, дружнього застілля біля гриля.

Обговорення статусу географічного зазначення (ChOG) для чевапі
Обговорення статусу ChOG для чевапі відображає культурні та історичні суперечки між балканськими країнами. Хоча страва глибоко вкорінена у кулінарні традиції регіону, кілька держав змагаються за виключне право на певну версію чевапі. Ця дискусія демонструє політичні, історичні та соціальні напруження, підкреслюючи важливість страви для кулінарної ідентичності Балкан.

Значення ChOG для чевапі
ChOG — це позначка, яка захищає харчові продукти на основі їх географічного походження та традиційних методів виробництва. Сертифікат гарантує відповідність певним стандартам якості та захищає від підробок.

Щодо чевапі кілька країн претендують на права на цю знакову страву. Основні аргументи:

Боснія і Герцеговина:
Розглядає чевапі як фундамент національної кулінарної спадщини. Країна претендує не лише на рецепт, але й на специфічний спосіб приготування. Боснійські чевапі зазвичай менші, подаються з пітою, айваром та сирою цибулею. Дискусія зосереджена на тому, що слово «чевапі» невід’ємно пов’язане з Боснією і Герцеговиною, де страва є символом регіональної єдності та спільноти.

Сербія:
Також заявляє про тісний зв’язок зі стравою. У Сербії чевапі більш жирні і часто подаються з картоплею фрі. Зменшувальна форма «чевапчичі» дуже поширена. Серби стверджують, що їх версія є найавтентичнішою і що вони підтримують багатовікові кулінарні традиції. Вони також наголошують на культурі вуличної їжі, де чевапі є незамінними, наприклад у спеціалізованих ресторанах — «чевабджиницах».

Хорватія:
Теж претендує на права, особливо у регіонах з середземноморськими впливами. Хорвати стверджують, що їхня версія більш пряна, часто містить паприку та місцеві трави, які відрізняють її від сусідніх варіантів. Для Хорватії статус ChOG означав би визнання цієї середземноморської, пряної версії.

Косово та Албанія:
Часто залучені у дискусії через історію з Сербією та османські впливи. У цих країнах чевапі популярні, але з місцевими варіаціями. Косовські чевапі зазвичай менші і подаються зі свіжим хлібом. В Албанії використовують слово «чебап» (qebap), походить від турецького «кебаб», із виразними османськими рисами.

Причини дискусії
Суперечка щодо ChOG — це не лише про їжу, а й про культуру та політику. Чевапі є основою національної ідентичності, а сертифікат ChOG дав би офіційне визнання та легітимізацію рецептури.

Культурна конкуренція:
У регіоні, історично під впливом Османської та Габсбурзької імперій, а також слов’янських народів, кожна країна прагне посилити свою національну ідентичність через популярні та культурно значущі страви. Чевапі, як символ вуличної їжі, уособлюють спільність і приналежність, а кожна країна хоче визнання їх як свого культурного символу.

Економічна цінність:
ChOG також може приносити економічні вигоди, захищаючи від підробок і підтримуючи місцевих виробників, які можуть просувати свій продукт як автентичний і високоякісний.

Історична напруга:
Балкани мають складну історію конфліктів, особливо після війн 90-х років. Кожна країна використовує кулінарні традиції, щоб посилити свою національну ідентичність і дистанціюватися від чужих впливів, таких як Османська імперія.

Висновок: питання ідентичності та національної гордості
Дискусія про ChOG для чевапі — це не лише справа їжі, а й національної гордості та культурної ідентичності. Це приклад того, як їжа може мати символічне і політичне значення, особливо в регіонах зі складною історією та сильними регіональними почуттями. Балканські країни розглядають чевапі як символ власних традицій, що призводить до інтенсивних дебатів щодо права на це національне надбання.